Современная индустрия финансовых технологий и цифрового страхования перешагнула этап, когда технологическое превосходство измерялось исключительно скоростью проведения транзакций или удобством пользовательского интерфейса. Сегодня катализаторы в лице Open Banking, институционального признания цифровых активов и внедрения стандартов мгновенных расчетов трансформируют рынок. 

Как подчеркивает международный финансовый аналитик и эксперт Artem Lyashanov, ключевым фактором выживания и доминирования на этом рынке становится способность компаний развертывать сквозную предиктивную аналитику. 

Суть и актуальность проблематики

Представленный материал фиксирует фундаментальный тектонический сдвиг в глобальном финансовом секторе, а именно переход от реактивной модели управления рисками к проактивной (предиктивной).

Традиционные институты (страховые компании, банки, регуляторы) тратят колоссальные ресурсы на ликвидацию последствий кризисов, инцидентов или ухудшения здоровья клиентов. В условиях глобального роста операционных издержек эта модель признается экономически неэффективной.

Мнение эксперта: «Переход от ликвидации последствий к их предотвращению это не просто смена векторов финансирования, это радикальная смена технологической философии, – отмечает Artem Lyashanov. – Проактивная модель требует бесшовной интеграции алгоритмов машинного обучения (ML) и Big Data, способных обрабатывать терабайты неструктурированных данных в режиме реального времени».

Ключевые технологические и бизнес-драйверы

Одним из наиболее перспективных и финансово емких направлений трансформации бизнеса становится слияние финтех-инфраструктуры с индустрией цифрового управления здоровьем. Рост хронических неинфекционных заболеваний по всему миру создает критическую нагрузку на балансы страховых компаний. В этой точке классический андеррайтинг заходит в тупик, уступая место динамическим экосистемам.

Интеграция данных с носимых устройств, медицинских трекеров и приложений для мониторинга активности позволяет реализовать принципиально иную механику взаимодействия:

• Индивидуальная кастомизация тарифов;
• Удержание;
• Снижение убыточности.

Эксперт Artem Lyashanov акцентирует внимание на том, что слияние финансовых сервисов и данных о качестве жизни формирует win-win сценарий. Потребитель получает справедливые, динамически снижающиеся тарифы и долголетие, а институциональный бизнес беспрецедентную прогнозируемость рисков и радикальное сокращение операционных расходов на урегулирование убытков.

Стратегический вывод

Материал переводит дискуссию о финтехе из плоскости удобства платежей в плоскость управления качеством жизни и долгосрочного создания ценности. Позиция эксперта Artem Lyashanov подчеркивает, что в новой практике главным активом бизнеса становится не сам продукт, а глубина вовлеченности клиента и способность ИИ трансформировать входящие данные в точные управленческие решения в реальном времени.

Чи готова індустрія до того, що вже у 2026 році штучний інтелект (ШІ) стане не просто перевагою, а єдиною умовою виживання на фінансовому ринку? Фінтех-підприємець та інвестор Artem Lyashanov переконаний, що точка неповернення вже пройдена. Для нього ШІ – це не тимчасовий тренд, а фундамент операційної ефективності, що перетворює хаос даних на чистий прибуток.

Спираючись на досвід роботи в США, ЄС та Канаді, Ляшанов аналізує, як алгоритми змінюють ландшафт фінансових послуг, роблячи їх швидшими, безпечнішими та людянішими.

Від масового маркетингу до гіперперсоналізації

Одним із найпотужніших імпульсів, які ШІ-аналітика дає сектору, є докорінна трансформація взаємодії з клієнтом. Пріоритетом стає створення продуктів, що адаптуються під потреби конкретної людини в режимі реального часу.

У своїй практиці Artem Lyashanov виділяє два ключових вектори:

• Персоналізований банкінг як стандарт лояльності;
• Інтелектуальні помічники нового покоління.

«Персоналізація – це нова валюта довіри. Коли фінансова установа передбачає запит клієнта, вона перестає бути просто сховищем грошей і стає повноцінним партнером», – підкреслює Artem Lyashanov.

Майбутнє AI-аналітики: Ключові тренди за версією Артема Ляшанова

Як інвестор, Artem Lyashanov виділяє напрямки, де сьогодні народжуються майбутні лідери ринку:

• ШІ більше не є додатковою опцією. Ті, хто інвестує в глибоку інтеграцію алгоритмів сьогодні, отримають недосяжну перевагу у швидкості прийняття рішень завтра;
• Поєднання незмінного реєстру транзакцій з «інтелектуальним наглядом» ШІ дозволяє миттєво виявляти фрод та моніторити комплаєнс. Це фундамент прозорої глобальної фінансової системи;
• ШІ дозволяє надавати послуги тим, кого «не бачить» традиційний банкінг. Аналізуючи альтернативні дані, алгоритми оцінюють ризики точніше за класичні моделі, відкриваючи капітал для мільйонів людей;
• Робо-едвайзери еволюціонують, пропонуючи функції професійних трейдерів звичайним користувачам. Дані замінюють суб’єктивні поради.

Масове впровадження ШІ-аналітики це критичний шанс для ринку. Використання цих технологій дозволяє перетворювати повільні, застарілі процеси на високошвидкісні цифрові магістралі.

The world economy is at the stage of deep structural restructuring. Traditional systems that have been created for decades are gradually giving way to a new digital architecture. Its defining features are decentralization and programmability of processes. As expert Artem Lyashanov notes, it is the onchain economy that is today becoming the foundation that ensures stability in a changing world.

The new nature of trust

Onchain economy is a model where financial transactions, data, and assets are managed directly through the blockchain infrastructure. The main value of this approach is a radical reduction in dependence on classic intermediaries and centralized institutions.

According to the expert, the previous wave of digitalization was only superficial. Despite technological progress, a significant part of the global network is still based on outdated mechanisms:

• Isolated databases;
• Slow payment networks;
• Complex bureaucratic interfaces.

“The problem is not that the old systems are analog, but that they have not been transformed to meet the requirements of modernity. The onchain approach eliminates administrative inertia that has been slowing down the movement of capital for years,” emphasizes Artem Lyashanov.

Program code instead of paper

Today, we are observing a fundamental shift in the way industries manage values.

Onchain architecture offers key levers for change:

• Automation;
• Transparency;
• Efficiency.

The relevance of this infrastructure is growing against the backdrop of a global decline in trust in traditional financial institutions. In these conditions, onchain technologies become a safe layer that allows businesses and consumers to store value without unnecessary risks.

Global unification of sectors

According to the expert, the transformation covers not only finance, but also energy and the high-tech sector:

• Energy strategy;
• Financial inclusion;
• Technological basis.

“We see how finance, energy and computing are intertwined, creating a decentralized world. This is no longer an experiment, but the construction of a global alternative infrastructure capable of withstanding any macroeconomic challenges,” Artem Lyashanov summarizes.

Недавнее обновление SAP SuccessFactors 1H 2026 обещает стать самым серьезным сдвигом в управлении персоналом за последние годы. Маркетинг обещает, что невидимые помощники сами исправят ошибки и предскажут увольнения. Но за магией стоят колоссальные бюджеты на облака и риск того, что бесконтрольный ИИ нарисует в ведомостях цифры из параллельной вселенной. 

Сегодня наш гость – Артем Ляшанов, финтех-предприниматель, эксперт по платежным технологиям и транзакционному бизнесу. Эксперт умеет смотреть на любой продукт не фрагментарно, а через призму жизненного цикла и регуляторных рисков. 

Агентный ИИ 

Главный тренд обновления SAP SuccessFactors 1H 2026 это переход к агентному ИИ. Если раньше система была пассивным хранилищем, которое ждало команды человека, то теперь она превращается в активного цифрового диспетчера.

Мы обсудили с Артемом Ляшановым, как новые инструменты помогают заделывать дыры в бюджетах крупных компаний.

Интервьюер: Что принципиально меняется в SuccessFactors в этом году?

Артем Ляшанов: Если вкратце, SAP превращает систему управления персоналом из пассивного хранилища данных в активного цифрового диспетчера. В 2026 году всё меняется благодаря агентному ИИ.

Интервьюер: Звучит заманчиво, но за всё нужно платить. В чем подвох такой автономности?

Артем Ляшанов: Конечно, обратная сторона медали существует. Чтобы эти агенты постоянно сканировали миллионы записей, нужны колоссальные компьютерные мощности. Что выгоднее, платить за мощные облачные серверы или продолжать содержать огромный штат поддержки, который вручную разгребает завалы из тикетов? Автоматизация всегда дешевле человеческого фактора в долгосроке.

 Интервьюер: Если говорить о деньгах, как это помогает зарабатывать быстрее? Особенно в таких динамичных нишах, как платежные технологии?

Артем Ляшанов: В компаниях, которые занимаются платежами, каждый лишний день простоя нового сотрудника, это потерянные деньги. Раньше данные вручную переписывали из одной таблицы в другую. В новом система просто убирает лишнюю бумажную волокиту.

Интервьюер: Но ведь у каждого банка или финтех-стартапа свои уникальные правила. Как стандартная система SAP может под них подстроиться?

Артем Ляшанов: Это отличный вопрос. Раньше, если программисты пытались переделать стандартную программу под нужды фирмы, она начинала глючить после первого же обновления. Специальный конструктор позволяет добавлять любые функции в отдельный безопасный блок. Мы получаем надежную основу, которую можно легко подстраивать под себя, как конструктор.

Как технологии экономят миллионы

Интервьюер: Как SAP SuccessFactors помогает не утонуть в проверках?

Артем Ляшанов: Ценность обновления 2026 года в том, что система берет на себя роль невидимого аудитора. Она автоматически собирает данные по всем филиалам и валютам, выявляя скрытые перекосы. 

Интервьюер: Кстати о найме. Часто говорят, что компании ищут таланты на стороне, не замечая их внутри. Может ли ИИ помочь найти скрытые резервы?

Артем Ляшанов: Абсолютно. Одна из самых абсурдных трат в крупном бизнесе это найм дорогих внешних консультантов, когда нужный специалист уже сидит в вашем офисе. Обновление внедряет четкую и понятную библиотеку знаний вашей компании. 

Интервьюер: Подводя итог, можно ли сказать, что мы движемся к моменту, когда ИИ полностью заменит управленцев в вопросах рутины?

Артем Ляшанов: В конечном счете, все эти технологические новшества ведут к одной цели, убрать шум и ошибки из рабочих процессов. 

Что дальше?

Для тех, кто хочет глубже разобраться в том, как ИИ меняет само мышление руководителя и какие вызовы стоят перед современным лидером, рекомендуем прочитать авторскую колонку Артема Ляшанова. Это отличная точка отсчета для тех, кто уже внедрил базовую автоматизацию и думает о следующем шаге в развитии цифровой экосистемы компании.

В экспертных кругах обсуждение цифровой трансформации часто превращается в соревнование терминов (ИИ, блокчейн, облачные вычисления). Однако, как отмечает эксперт по финтеху и цифровым стратегиям Артем Ляшанов, наличие дорогих инструментов не гарантирует системного результата. Реальная трансформация это фундаментальный сдвиг в логике принятия решений.

Силы, меняющие ландшафт

По мнению Артема Ляшанова, сегодня на финансовый сектор одновременно давят три ключевых фактора:

• Потребительские ожидания;
• Конкуренция со стороны финтеха;
• Регуляторные требования. 

«Мы привыкли воспринимать эти факторы как внешние барьеры, но на самом деле это триггеры неизбежной эволюции. Когда ожидания клиента, привыкшего к Uber-модели, сталкиваются с ригидностью традиционного банка, возникает вакуум, который мгновенно заполняется финтех-игроками. В этой среде регуляция перестает быть просто набором правил и превращается в каркас безопасности, без которого невозможно построить доверие в цифровой среде». 

Артем Ляшанов

Технологии как строительный материал

Артем Ляшанов выделяет три ключевых направления:

• Искусственный интеллект. Эффективен только там, где есть качественные данные. ИИ в разы повышает точность фрод-мониторинга и персонализации, если он интегрирован в операционную модель;
• Облака. Дают финансовым институтам гибкость и возможность масштабироваться без колоссальных капитальных вложений в собственное;
• Блокчейн. Несмотря на спад хайпа, технология находит реальное применение в трансграничных платежах и смарт-контрактах, где традиционные системы слишком медленны и непрозрачны.

«Важно понимать, что эти технологии не работают в изоляции. Как подчеркивает Артем Ляшанов, технологический стек компании должен быть не коллекцией модных решений, а единым организмом, где каждый элемент решает конкретную бизнес-задачу». 

Практические кейсы

Успех трансформации лучше всего виден на конкретных примерах:

• Bunq. Первый прибыльный необанк Европы. Секрет успеха в использовании ML-моделей (анализ 520 параметров транзакции) на уровне фундамента бизнеса, а не как дополнительной функции;
• Close Brothers. Пример грамотной автоматизации через RPA. Роботизация обработки платежей не заменила людей, а освободила их для задач, требующих глубокой экспертизы;
• Monzo. Доказательство того, что digital-first подход масштабируем и прибылен. Инструменты контроля расходов здесь не маркетинг, а часть продукта, формирующего лояльность.

«Трансформация происходит, когда компания перестает сопротивляться давлению рынка и начинает использовать его для пересборки своей бизнес-логики», – отмечает Артем Ляшанов. 

Взгляд в будущее

Куда движется индустрия? Артем Ляшанов выделяет три тренда, которые станут определяющими:

• Отчетность в реальном времени;
• Эволюция DeFi;
• Экономика свободного заработка.

«Цифровая трансформация это процесс с открытой датой окончания. Выигрывают не те, кто внедрил больше всех фичей, а те, кто научился быстрее всех адаптировать свою бизнес-логику под меняющийся мир», – резюмирует Артем Ляшанов.

Сучасний фінансовий ринок перебуває на етапі фундаментальних змін. Ключовим питанням для галузі у 2026 році стає спрощення клієнтського досвіду до рівня мобільних додатків повсякденного вжитку. Артем Ляшанов, аналізуючи поточні тренди, зазначає, що цифрова трансформація перетворилася з перспективного плану на стратегію виживання для бізнесу.

Суть цифрових змін у фінансах

Цифровізація сектора – це перегляд усієї операційної моделі. Основна мета полягає у створенні екосистеми, де технології працюють на персоналізацію сервісів.

Ключові компоненти сучасної трансформації:

• Оптимізація операцій. Впровадження алгоритмів для прискорення внутрішніх процесів;
• Персоналізація. Використання аналітики для створення індивідуальних пропозицій;
• Гнучкість. Здатність моделі адаптуватися до ринкових коливань у реальному часі.

Одним із критичних бар’єрів для розвитку залишаються ізольовані масиви даних. Тільки об’єднана цифрова екосистема дозволяє фінансовій установі стати повноцінним партнером для клієнта, забезпечуючи інтелектуальне управління ресурсами.

Фактори впливу на фінансовий світ

Цифровізація є відповіддю на низку зовнішніх та внутрішніх викликів. Ринок змушений трансформуватися під впливом нових стандартів швидкості та безпеки.

Головні драйвери трансформації:

• Поведінка споживачів;
• Конкуренція з фінтехом;
• Регуляторні вимоги;
• Технологічний стек.

Ефективна трансформація залежить не лише від алгоритмів, а й від лідерства, здатного інтегрувати нові підходи в консервативні структури. Це дозволяє перетворити технології на інструмент стимулювання продуктивності команд.

Технологічний фундамент та реальні кейси

На сьогодні інновації вже стали базою для лідерів галузі. Використання штучного інтелекту та блокчейну дозволяє мінімізувати ризики та підвищити прозорість операцій.

Приклади впровадження технологій:

• Штучний інтелект (кейс Bunq). Аналіз сотень параметрів кожного платежу для миттєвого виявлення шахрайства;
• Блокчейн (кейс UBS). Запуск систем для миттєвих транскордонних розрахунків через смартконтракти;
• Хмарні рішення (кейс Monzo). Викристання моделі pay-as-you-go для швидкого масштабування та впровадження бюджетних трекерів;
• Роботизація (кейс Close Brothers). Використання RPA для автоматизації документообігу та усунення людських помилок.

Автоматизація в такому контексті не замінює фахівців, а звільняє їх від рутинних завдань. Це дає можливість зосередитися на стратегічному плануванні та розвитку інноваційного потенціалу організації.

Перспективи до 2033 року

Майбутнє фінансів пов’язане з децентралізацією та звітністю в реальному часі. Прогнозується, що ринок DeFi продовжить стрімке зростання, забезпечуючи прозорі транзакції без традиційних посередників.

Завдяки хмарним ERP-рішенням керівники зможуть приймати рішення на основі актуальних даних, що робить фінансові інститути не просто сховищами капіталу, а активними операційними партнерами для бізнесу та приватних осіб.

Артем Ляшанов (Фінтех-інвестор)

Чи замислювалися ви, чому одні фінтех-гіганти зберігають лідерство десятиліттями, а інші зникають після першого ж гучного скандалу з витоком даних чи дискримінаційним алгоритмом? Відповідь криється не в обчислювальній потужності серверів, а в архітектурі довіри.

Відповідальний штучний інтелект?

Це не просто відсутність помилок. Це свідоме впровадження систем у такий спосіб, щоб вони приносили користь суспільству, активно запобігаючи будь-якій шкоді. Це створення технологій, які обслуговують людські потреби незалежно від того, чи це складна медична діагностика, чи миттєві транскордонні платежі.

Мій підхід до Responsible AI базується на шести фундаментальних принципах:

• Етичність;
• Справедливість;
• Прозорість;
• Безпека та стійкість;
• Приватність;
• Підзвітність.

Ці принципи створюють універсальний фундамент, на якому ми будуємо інновації. У сучасному фінтеху, де довіра клієнта є головним капіталом, дотримання цих стандартів дозволяє масштабуватися на міжнародні ринки, оминаючи регуляторні пастки та репутаційні кризи.

Етика як бізнес-стратегія: Кейси глобальних лідерів

Щоб зрозуміти, як етика переплітається з прибутком, варто подивитися на рішення гравців, які диктують правила гри. Сьогодні етичність це не благодійність, а форма довгострокової конкурентної переваги.

• Apple. Впровадження методу диференційованої приватності в iOS дозволяє компанії збирати аналітику, математично гарантуючи анонімність кожної окремої людини;
• Amazon. Коли ШІ-інструмент для рекрутингу продемонстрував упередженість щодо жінок, компанія не стала його модернізувати, вона його повністю ліквідувала, щоб уникнути несправедливості;
• Google Health. Система виявлення ретинопатії детально пояснює лікарям, які саме зони знімка вплинули на вердикт, що дозволяє фахівцям обґрунтовано довіряти алгоритму;
• OpenAI. Реліз GPT-4 відбувся лише після багатомісячного червоного тестування для виявлення потенційних сценаріїв зловживань.

Ці кейси доводять, що технічні рішення можуть і повинні балансувати бізнес-користь та права людини. Відповідальний підхід часто вимагає мужності відмовитися від інвестованих ресурсів заради збереження етичного вектора, але в перспективі це завжди конвертується у лояльність ринку.

Чому відповідальність стосується кожного?

ШІ перестав бути внутрішньою справою лише ІТ-департаментів. Сьогодні його вплив має планетарний характер і торкається базових механізмів функціонування суспільства.

Сфери, де відповідальний підхід є критичним:

• Інформаційне середовище;
• Соціальна рівність;
• Культурний зв’язо;
• Автономне майбутнє.

Ми маємо розуміти, що це не просто питання комплаєнсу чи юридичних звітів. Це про стратегічне налаштування технологій на службу найвищим прагненням людства. Відповідальність – це запобіжник, який не дає інноваціям перетворитися на загрозу.

Артем Ляшанов

Фундамент майбутнього

Справжня відповідальність тримається на глибокому розумінні людської гідності та справедливості. Технологія має розширювати автономію людини, спрощуючи доступ до послуг, а не ставати цифровим бар’єром.

Приклади втілення в життя:

• Цифрова автономія (Естонія). Система «Kratt» спрощує взаємодію громадян з державою, але залишає фінальне рішення за людиною у всіх критичних питаннях;
• Цифрова інклюзивність (Індія). Голосові ШІ-інтерфейси регіональними мовами відкривають доступ до державних сервісів людям, які не володіють англійською або мають труднощі з письмом.

Такі засади дають чітку відповідь на питання, у якому світі ми прокинемося завтра. У фінтеху ми прагнемо такої ж інклюзивності: фінансові інструменти майбутнього мають бути зрозумілими, безпечними та доступними для кожного, незалежно від соціального статусу.

Замість висновку

У 2026 році відповідальність у сфері штучного інтелекту перестає бути опцією, вона стає ключовим інструментом захисту капіталу, репутації та приватності користувача. Ми не просто захищаємо дані, ми формуємо правила гри, за якими цифрова економіка працюватиме наступні десятиліття.

Фінтех майбутнього – це простір, де інновації синхронізовані з цінностями. Тільки обираючи шлях прозорості та справедливості вже сьогодні, ми завойовуємо право на успіх у завтрашньому дні – Артем Ляшанов.

Can a modern bank survive in the conditions of regulatory pressure, endless lists of PBC and threats of financial criminals, relying only on manual labor?

In 2026, the answer is obvious: no. While the industry faces the outflow of young talent and the complexity of legislation, artificial intelligence (AI) is becoming the lifeline that not only automates reports, but also fundamentally changes approaches to security and transparency.

Artem Lyashanov, an expert in the field of fintech innovations, emphasizes that the transition to AI compliance is a necessity for maintaining competitiveness. In this article, we will consider how algorithms help in fraud detection, document management and risk forecasting, and we will also understand real cases of world banks.

Detection of fraud and monitoring of transactions

Outdated methods often create a huge amount of noise, due to which real threats remain unnoticed among thousands of false positives. This not only overloads security departments, but also annoys honest customers whose accounts are blocked unnecessarily.

AI offers a fundamentally different approach, for example, instead of static lists, it uses machine learning to analyze huge arrays of data in real time. This allows not only to catch fraudsters faster, but also to significantly reduce the number of errors, making life easier for honest users.

Banks get the opportunity to see anomalies where the human eye or old software cannot see anything.

Key advantages of implementation:

• Algorithms are constantly being improved, learning new tactics of cybercriminals without the need to manually update the rules;
• AI more accurately distinguishes atypical customer behavior from real theft of funds;
• Transaction processing and issuing a verdict on its security take place in milliseconds.

HSBC uses AI to monitor credit card transactions, which allows it to block suspicious activity before it causes significant damage. Standard Chartered has implemented an anti-money laundering (AML) system that analyzes communications between senders and receivers around the world.

Automation of PBC documentation and lists

One of the most difficult stages of the audit is the preparation of PBC (Prepared By Client) lists – documents that the client must provide for verification.

Previously, this process required hundreds of hours of searching for papers, correspondence and endless reconciliations, which demotivated employees and lengthened the period of inspections. The human factor with such a volume of work inevitably led to errors.

Instead of flipping through hundreds of pages, a specialist can simply request the necessary figures or contract terms from the system. This allows the team to focus on validating data and making strategic decisions.

New generation instruments:

• DocuMine allows you to upload arrays of documents and instantly receive answers to compliance questions with links to specific paragraphs;
• UpLink automates PBC requests, centralizing the process of collection and preliminary verification of documents;
• Intelligent reporting – automatic generation of text reports based on analyzed data.

After the implementation of such systems, banks note a radical reduction in preparation time for inspections. Freed resources are directed to a deep analysis of risks, which significantly increases the quality of the audit.

Risk forecasting

Thanks to predictive analytics, banks no longer just record the facts of violations, but try to predict their probability on the basis of indirect signs.

Analyzing market reports and even social networks, AI helps to form a clear picture of potential threats and future regulatory changes.

In addition, routine employee requests are now processed by intelligent chatbots, which significantly speeds up internal processes. They help to quickly understand complex procedures, fill out forms correctly, or get clarifications on new laws such as GDPR.

Development directions:

• Virtual assistants advising staff on regulatory issues 24/7;
• Modeling scenarios of legislative changes and their influence on the bank’s business processes;
• Constant monitoring of systems for compliance with security standards without waiting for scheduled inspections.

“Banks using predictive models are the first to adapt to the new rules of the game, avoiding huge fines and reputational losses. AI becomes the foundation of trust between the financial institution, the regulator and the client.”

Artem Lyashanov